Aug 5, 2009 12:17
14 yrs ago
1 viewer *
English term
griot
English to Ukrainian
Art/Literary
Poetry & Literature
Допоможіть, будь ласка, знайти влучне українське слово. Йдеться про людей, що запам'ятовують та переказують з покоління у покоління всілякі реальні історичні події, легенди тощо.
TIA
TIA
Proposed translations
(Ukrainian)
3 | розповідач билин | Ludwig Chekhovtsov |
5 +1 | майстер оповідок/перебендя/пісняр | Victor Zagria |
5 | кобзар | Nadiia and Vatslav Yehurnovy |
4 | літописці | Dmitrie Highduke |
4 | менестрель | Tetyana Dytyna |
Proposed translations
32 mins
Selected
розповідач билин
Російсько-український словник (том третій), 1988 р.:
сказитель - розповідач билин
... традиції усної розповіді, яка зародилася в Африці багато століть назад. Прикладом цієї традиції може служити западноафріканській гріот або трубадур, розповідач. Під аккомпанімент барабана або перкуссиі, гріоти розважали і повчали аудиторію, переказуючи історії племені і поточні події ...
hiphophooray.kharkov.ua/vytoky-repu
сказитель - розповідач билин
... традиції усної розповіді, яка зародилася в Африці багато століть назад. Прикладом цієї традиції може служити западноафріканській гріот або трубадур, розповідач. Під аккомпанімент барабана або перкуссиі, гріоти розважали і повчали аудиторію, переказуючи історії племені і поточні події ...
hiphophooray.kharkov.ua/vytoky-repu
Peer comment(s):
neutral |
Victor Zagria
: yeah, розповідач, він і в Африці розповідач... Люди вони мудрі...просторікувать не буду. Я ж бо "село і люде" :)
6 hrs
|
Та ви шо? Ні в якому разі! В Африці він гріот, а в Росії, наприклад, "сказитель", а вже в Україні "розповідач билин". Принаймні, так вважають ті мудрі люди, що складають словники в Академії наук України
|
4 KudoZ points awarded for this answer.
Comment: "Дякую, Людвиг!
Я дуже вдячна усім за цікаві варіанти, але все ж обрала найбільш нейтральний. В усіх інших, якими б чудовими вони не були, забагато національного колориту, як для індіанців Центральної Америки. "
5 mins
літописці
(можливо, у лапках)
Peer comment(s):
neutral |
Victor Zagria
: це ті, яких в котлах варили? "Пущай сєбє пішеть... Дмитре.. вживати -вже давно не вживаю. Читаю, проте, і для серця інколи. Дякую, запитання звеселило мені вечір
7 hrs
|
Вікторе, ви нічого не вживаєте? :-/
|
29 mins
менестрель
у середні віки - мандрівний поет-музикант.
Також: бард. Або можна й зовсім одомашнити - кобзар.
Також: бард. Або можна й зовсім одомашнити - кобзар.
Example sentence:
То розтинає даль не менестрель Гренади, - попід землею йде далекий зброї гул... (В. Сосюра).
Поезія Роберта Бернса, народного барда Шотландії, викликала чималий інтерес української інтелігенції в другій половині XІX ст. (з журналу)
Reference:
1 hr
кобзар
Я дуже прошу, але ж усі, хто раніше відповідали - українці. Невже ні???
Peer comment(s):
neutral |
Tetyana Dytyna
: а ви, шановні, неуважно відповіді колег читали
7 mins
|
читали досить уважно, якщо йдеться про останні 500 років - то на якихось струнних інструментах ці griots точно грали :) І для художнього слова, особливо у порівнянні - знадобиться. Просто дивно, що ніхто раніше не запропонував...
|
|
neutral |
Victor Zagria
: Кобзар у нас один... стоїть на Тарасовій горі :))) Та не глузують, не співають, не сміються. Тут хоча б на сльози не звернути ...
5 hrs
|
живі ще бувають, навіть у кудозах глузують ;)
|
+1
7 hrs
майстер оповідок/перебендя/пісняр
майстри/знавці оповідок, перебенді та піснярі (пам"ятаєте, у Шевченка про Перебендю)
--------------------------------------------------
Note added at 7 hrs (2009-08-05 19:22:58 GMT)
--------------------------------------------------
Тарас ШЕВЧЕНКО
Перебендя
Перебендя старий, сліпий,
Хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає.
А хто грає, того знають
І дякують люде:
Він їм тугу розганяє,
Хоть сам світом нудить.
Попідтинню сіромаха
І днює й ночує;
Нема йому в світі хати;
Недоля жартує
Над старою головою,
А йому байдуже;
Сяде собі, заспіває:
“Ой не шуми, луже!”
Заспіває та й згадає,
Що він сиротина,
Пожуриться, посумує,
Сидячи під тином.
Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває про Ч а л о г о-
На Г о р л и ц ю зверне;
З дівчатами на вигоні —
Гриця та веснянку,
А у шинку з парубками —
С е р б и н а, Ш и н к а р к у
З жонатими на бенкеті
(Де свекруха злая) —
Про тополю, лиху долю,
А потім —У г а ю;
На базарі — про Л а з а р я,
Або, щоб те знали,
Тяжко-важко заспіває,
Як Січ руйнували.
Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває, засміється,
А на сльози зверне.
Вітер віє-повіває,
По полю гуляє.
На могилі кобзар сидить
Та на кобзі грає.
Кругом його степ, як море
Широке, синіє;
За могилою могила,
А там — тілько мріє.
Сивий ус, стару чуприну
Вітер розвіває;
То приляже та послуха,
Як кобзар співає,
Як серце сміється, сліпі очі плачуть...
Послуха, повіє...
Старий заховавсь
В степу на могилі, щоб ніхто не бачив,
Щоб вітер по полю слова розмахав,
Щоб люде не чули, бо то боже слово,
То серце по волі з богом розмовля,
То серце щебече господнюю славу,
А думка край світа на хмарі ґуля.
Орлом сизокрилим літає, ширяє,
Аж небо блакитне широкими б'є;
Спочине на сонці, його запитає,
Де воно ночує, як воно встає;
Послухає моря, що воно говорить,
Спита чорну гору: «Чого ти німа?»
І знову на небо, бо на землі горе,
Бо на їй, широкій, куточка нема
Тому, хто все знає, тому, хто все чує:
Що море говорить, де сонце ночує.
Його на сім світі ніхто не прийма.
Один він між ними, як сонце високе.
Його знають люде, бо носить земля;
А якби почули, що він, одинокий,
Співа на могилі, з морем розмовля,—
На божеє слово вони б насміялись,
Дурним би назвали, од себе б прогнали.
“Нехай понад морем,— сказали б,— гуля!”:
Добре єси, мій кобзарю,
Добре, батьку, робиш,
Що співати, розмовляти
На могилу ходиш!
Ходи собі, мій голубе,
Поки не заснуло
Твоє серце, та виспівуй,
Щоб люде не чули.
А щоб тебе не цурались,
Потурай їм, брате!
Скачи, враже, як пан каже:
На те він багатий.
Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває весільної,
А на журбу зверне.
[1839, С.-Петербург]
--------------------------------------------------
Note added at 7 hrs (2009-08-05 19:24:12 GMT)
--------------------------------------------------
А мені ж бо про Лазаря наймиліша :))
--------------------------------------------------
Note added at 7 hrs (2009-08-05 19:22:58 GMT)
--------------------------------------------------
Тарас ШЕВЧЕНКО
Перебендя
Перебендя старий, сліпий,
Хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає.
А хто грає, того знають
І дякують люде:
Він їм тугу розганяє,
Хоть сам світом нудить.
Попідтинню сіромаха
І днює й ночує;
Нема йому в світі хати;
Недоля жартує
Над старою головою,
А йому байдуже;
Сяде собі, заспіває:
“Ой не шуми, луже!”
Заспіває та й згадає,
Що він сиротина,
Пожуриться, посумує,
Сидячи під тином.
Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває про Ч а л о г о-
На Г о р л и ц ю зверне;
З дівчатами на вигоні —
Гриця та веснянку,
А у шинку з парубками —
С е р б и н а, Ш и н к а р к у
З жонатими на бенкеті
(Де свекруха злая) —
Про тополю, лиху долю,
А потім —У г а ю;
На базарі — про Л а з а р я,
Або, щоб те знали,
Тяжко-важко заспіває,
Як Січ руйнували.
Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває, засміється,
А на сльози зверне.
Вітер віє-повіває,
По полю гуляє.
На могилі кобзар сидить
Та на кобзі грає.
Кругом його степ, як море
Широке, синіє;
За могилою могила,
А там — тілько мріє.
Сивий ус, стару чуприну
Вітер розвіває;
То приляже та послуха,
Як кобзар співає,
Як серце сміється, сліпі очі плачуть...
Послуха, повіє...
Старий заховавсь
В степу на могилі, щоб ніхто не бачив,
Щоб вітер по полю слова розмахав,
Щоб люде не чули, бо то боже слово,
То серце по волі з богом розмовля,
То серце щебече господнюю славу,
А думка край світа на хмарі ґуля.
Орлом сизокрилим літає, ширяє,
Аж небо блакитне широкими б'є;
Спочине на сонці, його запитає,
Де воно ночує, як воно встає;
Послухає моря, що воно говорить,
Спита чорну гору: «Чого ти німа?»
І знову на небо, бо на землі горе,
Бо на їй, широкій, куточка нема
Тому, хто все знає, тому, хто все чує:
Що море говорить, де сонце ночує.
Його на сім світі ніхто не прийма.
Один він між ними, як сонце високе.
Його знають люде, бо носить земля;
А якби почули, що він, одинокий,
Співа на могилі, з морем розмовля,—
На божеє слово вони б насміялись,
Дурним би назвали, од себе б прогнали.
“Нехай понад морем,— сказали б,— гуля!”:
Добре єси, мій кобзарю,
Добре, батьку, робиш,
Що співати, розмовляти
На могилу ходиш!
Ходи собі, мій голубе,
Поки не заснуло
Твоє серце, та виспівуй,
Щоб люде не чули.
А щоб тебе не цурались,
Потурай їм, брате!
Скачи, враже, як пан каже:
На те він багатий.
Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває весільної,
А на журбу зверне.
[1839, С.-Петербург]
--------------------------------------------------
Note added at 7 hrs (2009-08-05 19:24:12 GMT)
--------------------------------------------------
А мені ж бо про Лазаря наймиліша :))
Peer comment(s):
agree |
Nadiia and Vatslav Yehurnovy
: перебендя
4 mins
|
красно дякую!
|
|
neutral |
Ludwig Chekhovtsov
: ПЕРЕБЕНДЯ, -і, ч., розм. 1. Вередлива, капризна, перебірлива людина; вередун. 2. Людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розказати, проспівати і т. ін.
51 mins
|
ПРАВИЛЬНО!! Учімося по словниках, які складають мудрі люди. Й не вередуймо, як той казав ... мов Перебендя "старий та химерний"...
|
Discussion
Мій варіант не бездоганний, проте поданий не задля балів (рангів). Свої мамонки у цьому житті я вже заробив. Честь
Знову ж таки про повагу і не. Усі мої коментарі (за винятком хіба одного - але чоловик зняв варіант) є не чим іншим як цитатами та алюзіями на відомі, гаряче любимі народом твори кіномистецтва із потужним змістом. Якщо хтось "з лету" не зрозумів посил.. постає питання браку професіоналізму у того, хто був адресатом.
Я з повагою ставлюсь до усіх варіантів (на всіх мовних парах), хоча б тим,
І ще. Ви звернули увагу на те, що Тарас Великий слово "Перебендя" весь час пише з великої літери? Чому б це так?<br>